«Світе – Чорнобиль – то крик мого краю. Світе – Чорнобиль – то рана й твоя»

      26 квітня 2012 року  до 26- ї річниці Чорнобильської трагедії працівниками районного Будинку культури  та районної  бібліотеки  для дорослих в читальному залі  було проведено зустріч з учасником ліквідації Чорнобильської катастрофи  Миколою Тимофійовичем Клуненком.

Сьогодні ми зібрались всі разом для того, щоб в  черговий раз згадати ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті, яка була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою, а стала найтрагічнішою.

                                                  Зойкнула земля чаїним криком:

Сину , вбережи і захисти ! –

Вийшла мати із іконним ликом :

Йди, синочку. Хто ж , коли не ти?

Спалахнуло небо , впало крижнем :

Сину, вбережи і захисти!-

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

Йди , коханий. Хто ж , коли не ти ? ..

... І уже ні сина , ані мужа -

Лиш розверсті зоряні поля...

Та пліч -о - пліч стали біль і мужність.

Дух і воля . Небо і земля. 

     Присутні прослухали цікаву розповідь Миколи Тимофійовича про ті часи, про людей, які постраждали  внаслідок  аварії, про життя у зоні  відчуження.

    Начальник відділу культури і туризму Микола Олександрович Стукан побажав  гостю доброго здоров’я, сімейного благополуччя, довгих років життя  і щоб така страшна трагедія рідної землі більше не повторилась ніколи.

 Важливий і трагічний урок. Для того, щоб Чорнобиль з його трагедією справді назавжди  лишився в минулому,   є один-єдиний вихід: пам'ятати  про нього завжди.