літературно – мистецьке свято з нагоди 148- ї річниці від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки « Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я…»

                                           Поезія Лесі Українки –це вогонь,

                                                                   Схожий на полум’я свічки,

                                                                   Що заплює душу людини.

         25 лютого  в с. Чеснівка біля пам’ятника Лесі Українки відбулося літературно – мистецьке свято з нагоди 148- ї річниці від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки та 25річниці з дня відкриття  пам’ятника в селі.

         Будь яка людина пише свою « книгу життя». І важливо, щоб кожна сторінка була написана добрими ділами, щирими почуттями, впевненими кроками до гідної мети. Написана прекрасними чорнилами, ця книга житиме в душах людей.

         Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і  назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури.

          Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.

        Небагато в історії таких жінок, у долі яких тілесне і духовне становили б такий контраст.  Хвороба Лесі Українки сточила її жіноцтво, зів’ялила її принадність ще до того, як вона розквітла. Але така сторона Лесиного життєпису, як боротьба з неміччю, бо в ній, боротьбі, ховається сила духу, котра зробила з неї велику поетесу. Власна хвороба зробила Лесю чутливою до чужого горя. Вона бачила тяжкий стан рідного народу і, як ніхто інший, бажала змін. Та чи могла слабка дівчина достукатися до далеких володарів, чи хоча б взяти в руки зброю? Проте Леся знаходить інший шлях – її зброєю стало слово.  Поетеса поставила свою творчість на захист знедолених, вона прагнула збудити свідомість народу, її слова надихали, закликали до рішучих дій. І Лесині слова справді стали міцною зброєю. Вони не могли пробачити здоровим, сильним людям їх пасивності, байдужості до горя інших. Поетеса була впевнена, що слід сподіватися навіть без надії, що слід щось робити заради кращого майбутнього.

 Сила духу дається Богом кожному, але треба відповідних обставин, щоб ця сила виявилася в усій красі і величі. Щоб вона стала не причиною страждань, а спонукою щастя. Щоб вона навчила інших – у муках бути щасливим. Усі часи вимагали таких жінок, як Леся Українка:  героїчних маленьких поборниць тліну. Вони були потрібні, наші українські героїні, у часи Лесі Українки. Вони потрібні і сьогодні, коли Україна знову  стала сильною, незалезною державою.

     На заході були присутні  та виступили :

         - сільський голова Лип’ятинської сільської ради Петро Іванович Іщук ;

         - заступник голови районної ради Анатолій Іванович Войцещук;

         - помічник  - консультант народного депутата України Петра

            Васильовича  Юрчишина  Василь Петрович Павленко;

         - голова спілки письменників Вінницької області Вадим Миколайович

            Вітковський, який зачитав вітальну листівку від заступника голови

            державної адміністрації. депутата обласної ради Олександра

            Васильовича Крученюка;

         - Жанна Віталіївна Дмитренко,  яка прочитала власний вірш «Біля

            пам’ятника Лесі Українки у Чеснівці»

         - член спілки журналістів України, працівник інституту літератури

             ім. Т.Шевченка Володимир Павлович Мовчанюк;

         - член національної спілки журналістів України, ініціатор спорудження

             єдиного пам’ятника Лесі Українки  у Вінницькій області Євген

             Іванович Козюк;

          - настоятель храму Святого Володимира великого с. Уланів отець

             Володимир

         В концертні програмі взяли участь учні Лип’ятинської ЗОШ І- ІІІ ст.,

вірші Л.Українки читала Даша Горбатюк

, солістка Лип’ятинської сільської ради Валентина Тукало,

солістка, директор Лип’ятинського СБК Олена Кирущук.

       Творчість Лесі Українки звучить оптимістично, життєстверджуюче,  в ній на повний голос лунають життєрадісні мотиви, сповнені віри в невичерпні сили народу, поетеса живе серед нас, вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмертя:

                    Ні!Ти жива, ти будеш вічно жити

                    Ти в серці маєш те, що не вмирає!

       Будуть відходити, будуть проходити віки… а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей , «бо допоки живе надія – живий і народ…» То ж будемо і ми вчитися терпінню, вірі,  любові,  і надії  у нашої неповторної  Лесі.

         По закінченню заходу з нагоди  148- ї річниці від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки та 25 річчя з дня відкриття  пам’ятника в селі проведено покладання квітів.