Година народознавства з учасниками народного аматорського хорового колективу ветеранів війни та праці

        12 лютого у  фойє КЗ «Хмільницький РБК» проведена година народознавства з учасниками народного аматорського хорового колективу ветеранів війни та праці  біля  виставки  ужитково-декоративного мистецтва « З бабусиної скрині!». 

       На виставці представлені старовинні вишиті жіночі і чоловічі сорочки, рушники,ікони, хустки, картини майстринь с. Лелітки Олени Чорної та Христини Климнюк с.В.Острожок.

Людині суджено за вік щось збудувати,

Щоб залишити після себе слід,

Щоб правнуків своїх зачарувати

У буйному потоці зим і літ.

Німіють вежі. Височать собори.

А в небі — хмарки, наче часу плин.

Далекий пращур щось до нас говорить

Красою ліній, звивин і площин.

            В умовах національно-культурного відродження нашої держави вагоме значення має народне мистецтво. Воно віками було і є джерелом пізнання історії, культури і духовності українського народу. Національною основою сучасного народного мистецтва є традиційні художні ремесла, представлені, в першу чергу, вишивкою. Народна вишивка — мистецтво високої, естетичної наснаги. Це -мелодія, призначена не лише для очей, а й для розуму і почуттів.

Бачу житнє поле, батьківське село –

Від вишиванок слово в казку повело.

Мова вишиванки…Хто її зустрів,

Той кохати буде до останніх днів.

До грудей притиснеш ніжне полотно –

І тебе підтрима, надихне воно.

Щоб оселя квітла, щастя щоб було –

Вишиванку простелю людям на добро.

Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,

А біля неї — житні колосочки,

Мов пустотливі братики малі.

Це все — моя земля, моя Вкраїна,

Це рук моєї матері тепло,

І цей рушник, яким і дочку й сина

Благословляє мати на добро.

Висить цей рушник на стіні

В нашій тихій привітній оселі.

Тільки квіти на ньому чомусь,

Вже поблідли й не дуже веселі.

А квіти поблідли, бо роки пройшли,

Вишивала його ще моя прабабуся,

І висить рушничок цей, як згадка жива,

Про маму моєї бабусі.